Проф. Софія Філоненко, м. Бердянськ

Народження Афродіти з морської піни: література Американського Ренесансу та її популярні джерела

Нове дослідження Михайла Калініченка є значною подією для сучасної української американістики й студій масової літератури. Воно мовби перебуває в точці перетину цих двох яскравих та продуктивних трендів вітчизняної гуманітаристики, представлених, з однієї сторони, іменами Тамари Денисової, Наталії Висоцької, Тетяни Потніцевої, Тетяни Михед, Марії Шимчишин, а з іншої – Тамари Гундорової, Олександра Пронкевича, Олени Романенко. Автор монографії поставив перед собою амбітне завдання – висвітлити роль популярного письменства США, яку воно відіграло в становленні й розвиткові літератури Американського Ренесансу першої половини ХІХ століття. Із цим завданням Михайло Калініченко впорався, на мій погляд, блискуче. За сміливістю і глибиною думки, масштабом порушених проблем та оригінальністю їх інтерпретації ця студія є зразком наукового викладу багатого історичного та теоретичного матеріалу...

… Наукова студія вийшла «атмосферною» в найкращому смислі слова: читаючи її, мимоволі занурюєшся з головою в американське життя початку ХІХ століття, дізнаєшся безліч цікавих фактів про «копійчану пресу» і романи в «жовтих обкладинках», про шоу «чорнолицих менестрелів», домашні богослужіння й жіночі товариства, про розгул месмеризму і френології, річковий транспорт і плавучі театри-«ковчеги», виборчі перегони, феномен президента Ендрю Джонсона і навіть про штурм розлюченим натовпом закладу «Astor Place Opera House» у Нью-Йорку в 1849 році, що для автора символізує оборону американцями власної демократичної популярної культури від «аристократичного» іноземного мистецтва. Цей «ефект присутності» виникає не тільки через виразний інтерес автора до теми, яку він дослідив, – Михайло Калініченко послідовно застосовує принцип контекстуальності, завдяки чому американська політика, економіка, релігія, право, мораль стають рамками для опису сенсаційного письменства й літературних постатей національних класиків. Особливо варто наголосити на політичному моменті, що його вчений убачає і в самому проекті «американських студій», і в конфліктах масової і високої культури, і в конкретних хрестоматійних текстах: від «Багряної Літери» Натаніеля Готорна до «Мобі-Діка» Германа Мелвілла. Недаремно автор так часто на сторінках своєї студії звертається до міркувань про американську демократію французького аристократа Алексіса де Токвіля, знаходячи їм нові й нові фактичні підтвердження в царині культури й мистецтва слова...

Журнал «Слово і Час», жовтень 2017-го року — Стр.???