Ostroh-2014

Нова ВАКівська публікація — Острог, 2014

М.М. Калініченко

Рівненський державний гуманітарний університет (Рівне)

 

ЕКСПАНСІЯ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ У ВІКТОРІАНСЬКІЙ БРИТАНІЇ 

1927 року лондонський журналіст Джордж Аткінсон у критичному огляді англійського кіномистецтва звинуватив співгромадян у нехтуванні національним продуктом і надмірній прихильності до популярних стрічок, продукованих по інший бік Атлантики, у Голівуді: «Вони увесь час говорять про Америку, постійно думають про Америку, марять Америкою уві сні».

У сучасному глобалізованому світі, зумовленому перманентно зростаючою інтенсивністю міжкультурних комунікацій, таки завваги скидаються на безпорадні ламентації. Переможна хода масової культури, народженої у Сполучених Штатах, — беззаперечна реальність сьогодення. Утім, маємо наголосити: не лише сьогодення. Обурення Аткінсона постає красномовним свідченням загальної, поширеної навіть у середовищі новітніх дослідників, неуваги до історичних первнів експансіонізму американської масової культури. 1927 року поважному критикові було надто боляче позбуватися пам’яті про вікторіанську добу (1837-1901), коли британська культура існувала, здається, у статусі цілком самодостатньої, незалежної від будь-якого зовнішнього впливу. Утім, аналіз засвідчує, що заокеанське вторгнення на терени Сполученого Королівства почалася саме у цей імперський «золотий вік». 

Традиційні погляди на трансатлантичну міжкультурну комунікацію вікторіанської доби загалом зосереджуються на хибному визнанні лише одного її вектора. За усталеними історико-літературними концептами найголовнішою турботою фундаторів американської національної культури і літератури були намагання перестати ходити під кормигою англійського впливу. 

Взірцевим відображенням таких настроїв зазвичай визнається виступ Емерсона у Кембріджському університеті (1837): «Час нашого невільництва, нашого надто тривалого літературного учеництва нарешті добігає кінця. Мільйони людей, котрі навкруги нас стрімко пробуджуються до життя, не можна вічно годувати черствими крихтами чужих врожаїв». Утім, уважається, що у часових межах вікторіанської доби американська культура не спромоглася вивільнитися від англійського впливу. Отже, не існує якихось підстав вести мову про двовекторну комунікацію між тогочасними культурами Британії та Сполучених Штатів. Подібні переконання поділяють навіть автори Колумбійської історії національної літератури. Північноамериканське красне письменство вікторіанської доби вони поціновують як «нерозповсюджене», «раритетне», нездатне конкурувати з літературою колишньої метрополії. Задля підтвердження цього нерідко згадують сповнене іронії запитування англійського критика Сіднея Сміта зі сторінок «Edinburgh Review» (1820): «Хто ж читає сьогодні американську книгу?». 

Насправді вікторіанське суспільство не було настільки недалекозорим, аби не помічати незвичайних, заманливих маніфестацій демократичної культури колишньої колонії. Залюбленість британців у американський спосіб життя, американську популярну пресу і популярне мистецтво далася взнаки задовго до того, як голлівудське кіномистецтво і джаз перетворилися на «контактні зони» американського культурального вторгнення...

 

British and American Victorians

And… modern Ukrainian Victorians

Some things in truly democratic countries never change...

Обсудить у себя 1
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Michael1980
Michael1980
сейчас на сайте
37 лет (08.04.1980)
Читателей: 34 Опыт: 112 Карма: 0
все 9 Мои друзья